Гуманітарний центр Хаббарда

Війна і мир (або з цим можна щось зробити)

Одного разу один правитель, зневірившись перемогти в затяжній війні, звернувся до мудрого старця по пораду, чого йому бракує, щоб виграти війну.
Старець дивився на правителя деякий час, потім сказав:
— Хоробрості.
— Але мої воїни хоробро переносять усі тяготи, і я сам готовий подивитися в обличчя найстрашнішому ворогові, — з ледь стримуваним обуренням вигукнув правитель.
Старець глянув на птаха, що ширяв у небі, і спокійно відповів:
— Хоробрий не той, хто може поглянути правді в обличчя, а той, хто наважується зробити щось із побаченим.

Сімейне щастя – міф чи реальність?

Напевно, кожен мріє про сімейне щастя, хоче досягти благополуччя у житті та мати дружну, міцну родину.

Провісники, ворожки, астрологи та навіть сучасні комп’ютерні технології використовуються, щоб визначити сумісність людей і передбачити, що ж на них чекає далі: щасливе сімейне життя, постійні сварки чи горда самота. Ми намагаємося використати всі можливі засоби, але так і не знаходимо універсальної “пігулки”.

Адже так хочеться, щоб з роками почуття одне до одного не остигали, щоб діти ставилися до батьків із турботою та повагою, щоб спілкування в сім’ї було наповнене доброзичливістю, порозумінням та щасливими посмішками. На жаль, у житті все далеко не так. З роками накопичуються сварки, конфлікти, біль втрат, невдач, тягар недосягнутих цілей… Вони важким каменем давлять, пригинають до землі. Коли в рідкісні моменти ми відриваємося від буденної метушні та постійної круговерті та згадуємо наші мрії та сміливі цілі, то через цей вантаж і накопичений досвід поразок колись такі яскраві мрії здаються невиразними та недосяжними.

Чи Ви друг самому собі?

Кожній людині потрібні друзі. Нехай небагато, але хоча б одного-двох надійних друзів ми б хотіли бачити такими, що йдуть поруч із нами по життю. Скільки таких надійних друзів у Вас? Скільки б ви їх не нарахували, є один, про якого Ви, найімовірніше, не подумали і не взяли до уваги – це ВИ САМІ. Як бути…

Якщо чадо відбилося від рук

Іноді Вам здається, що Ваша дитина нестерпна. Вона геть не слухається, скиглить, щось вимагаючи, та не дає Вам ані хвилини спокою. Вона лізе саме туди, куди їй заборонено навіть наближатися, впускає та розбиває речі, які їй категорично не дозволяється брати. Ви вимагаєте тиші, але дитина кричить ще голосніше. Вона ніби спеціально все робить Вам на зло, а Ви ж і без того втомилися на роботі…

Відомий вчений Рон Хаббард дуже детально розглянув подібні ситуації та запропонував способи їх вирішення. Дитина може бути спокійною, милою та лагідною, готовою співпрацювати з Вами, якщо вона має змогу здійснювати своє самовизначення, коли сама може обирати, що їй робити в цей момент часу – бавитися, обідати чи виконувати прохання старших.

Більшості батьків, напевно, нелегко уявити, як це може бути. Адже якщо за дитиною не стежити та не командувати нею, вона може потрапити під машину, вивалитися з вікна, обпектися, поранити інших дітей тощо. Звісно, коли дитині справді загрожує небезпека або коли вона може нашкодити іншим, її право вирішувати за себе саму може бути порушено. Але якщо Ви згадаєте, які зауваження робили дитині останнім часом, скільки разів зупиняли її, підвищували голос, вимагаючи негайного підкорення, то виявите, що дійсно небезпечних ситуацій було дуже мало. Частіше Ви керувалися міркуваннями своєї зручності або ж просто діяли під впливом роздратування.