Ми присвячуємо їй майже 2/3 життя. Досягнення більшості наших цілей тією чи іншою мірою залежить від неї. Вона може бути джерелом радості та задоволення, а може перетворитися на важкий тягар. Вона – наша робота.
Іноді ми намагаємося з нею впоратися, іноді махнути на неї рукою і нехай усе йде, як іде, періодично ми її шукаємо, намагаємося в ній щось поліпшити, а іноді просто відсуваємо її на задній план.
Що ми найбільше цінуємо у стосунках з іншими людьми? Найчастіше люди відповідають – порозуміння.
І навесні, і взимку, і в молодості, і в найстаршому віці, незалежно від достатку чи професії порозуміння – це те, чого ми прагнемо і чого нам так бракує у спілкуванні з людьми, які нас оточують.
Навіть якщо ми нічого не хочемо змінювати в собі чи у своєму житті, ми все одно хочемо більшого розуміння в сім’ї, на роботі, з сусідами та просто з людьми, з якими нас зіштовхують життєві обставини.
Адже яким стане Ваше життя, якщо Ваш чоловік чи Ваша дружина розумітимуть Вас із півслова? Якщо діти враховуватимуть Ваші побажання та прислухатимуться до Ваших порад? Якщо батьки будуть з розумінням ставитись до Вашої думки? Якщо керівники та підлеглі поважатимуть і прагнутимуть зрозуміти Вашу точку зору?
Як часто Вас наздоганяє втома? Чи вистачає Вам енергії до самого вечора і навіть до сну, чи сили Вас полишають уже після обіду? У деяких країнах Європи втому і “згоряння на роботі” визнали як офіційну хворобу. Від неї страждають навіть ті, хто працює за так званим “вільним графіком”. Як не “перегорати” та енергійно йти по…
Іноді ми мчимо на всіх вітрилах до наших цілей – Ви напевно можете пригадати такі періоди свого життя. А потім щось трапляється і життя перестає бути таким насиченим і динамічним, заходить у якусь стабільну, але одноманітну колію, а потім і зовсім серйозно починає заповнюватися рутиною. Як не здатися цій буденності і зберегти цілеспрямованість свого життя?…
