Одного разу один правитель, зневірившись перемогти в затяжній війні, звернувся до мудрого старця по пораду, чого йому бракує, щоб виграти війну.
Старець дивився на правителя деякий час, потім сказав:
— Хоробрості.
— Але мої воїни хоробро переносять усі тяготи, і я сам готовий подивитися в обличчя найстрашнішому ворогові, — з ледь стримуваним обуренням вигукнув правитель.
Старець глянув на птаха, що ширяв у небі, і спокійно відповів:
— Хоробрий не той, хто може поглянути правді в обличчя, а той, хто наважується зробити щось із побаченим.
Як показують опитування, ми хочемо бачити навколо себе щасливих, усміхнених, доброзичливих людей і хочемо, щоб життя було сповнене взаємною повагою та розумінням.
І день за днем ми прагнемо наблизитися до цього ідеалу: обираємо супутника життя, щоб з ним можна було прожити довгі щасливі роки; виховуємо дітей, щоб вони допомагали нам та дбали про нас у відповідь на нашу турботу; шукаємо роботу, що приносила б не лише дохід, а й задоволення, де панує дружня атмосфера та дух взаємодопомоги. Усе було б добре, от тільки інколи наші плани неабияк псують (а періодично взагалі руйнують вщент) різноманітні сварки, конфлікти, непорозуміння. Скільки чудових перспектив так і не було реалізовано через ці великі або маленькі, бурхливі або затяжні, внутрішні або з широким розголосом “війни” і конфлікти. Наша участь у цьому теж вельми різноманітна: від хороброї битви по один із боків барикад до не менш самовідданих спроб ігнорувати бурю, що назріває або вже розігралася.
І хоч би як ми намагалися мінімізувати втрати від подібних конфліктів чи “війн”, вони все одно неабияк псують нам життя. Ми намагаємося відшукати та знешкодити джерело конфлікту, щось знаходимо, якось знешкоджуємо – на якийсь час вистачає. Але спалахує новий конфлікт і ми починаємо все спочатку: пошук, регулювання, короткий перепочинок. Тільки з кожним разом регулювання дедалі складніше, перепочинок дедалі коротший, а бажання спілкуватися з людьми та будувати взаємини такими, як ми мріяли колись, дедалі менше й менше.
Як розімкнути це коло, що звужується? Невже можливо віднайти справжні причини різноманітних конфліктних ситуацій і впоратися навіть із затяжними “війнами”, хоч би де вони приходили: удома, з родичами, на сімейній арені чи в робочому колективі? Чи можливо створити й підтримувати такі взаємини, які ми бажаємо?
Це можливо, якщо людина наважується щось зробити з цим. А допоможе їй “Діанетика: сучасна наука про розум“. Вивчивши та застосувавши її, Ви знайдете дійсні причини різноманітних конфліктів, визначите, що саме псує Ваші стосунки з іншими та заважає їх робити такими, як Ви бажаєте, а головне, Ви зміните все це на краще.
Стаття була підготовлена співробітниками Гуманітарного центру Хаббарда
та опублікована в журналах “Телетиждень”, “Телескоп” та “Теле7”